Від Дії до EUDI Wallet: як eGA допомагає Україні стати частиною європейської екосистеми цифрової ідентифікації
15 вересня команда eGA (Академія електронного управління) у складі української делегації взяла участь у 12-му Trust Services and eID Forum у Таллінні. Форум об’єднав представників ЄС, державних установ і компаній, які працюють у сфері цифрової ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Однією з головних тем форуму стало впровадження European Digital Identity Wallet у країнах ЄС. Для України цей діалог особливо важливий, адже вона поступово наближає свою систему цифрової ідентифікації та електронних довірчих послуг до європейських вимог. Це передбачає гармонізацію законодавства та практичну підготовку українських цифрових рішень до взаємодії з системами ЄС.
Під час форуму старший експерт eGA з електронної ідентифікації Олександр Козлов розповів про досвід України, розвиток Дії та підготовку до приєднання до екосистеми European Digital Identity Wallet. Ділимося ключовими тезами його виступу про напрацювання команд Мінцифри, Дії та eGA.
Дія стала частиною повсякденного життя українців
Понад шість років тому, коли в Україні вперше заговорили про мобільний застосунок із цифровими документами, ця ідея багатьом здавалася надто сміливою. Сьогодні складно уявити повсякденне життя українців без Дії.
Застосунком вже користуються понад 24,5 мільйонів людей. Більш як 7 мільйонів із них активно використовують Дія.Підпис, а до системи підключені понад 20 тисяч державних установ, банків, компаній та інших організацій, які приймають цифрові документи або використовують Дію для надання послуг.
Цей масштаб важливий і для подальшої європейської інтеграції. Україна вже має цифрову інфраструктуру, якою щодня користуються мільйони людей. Тепер завдання в тому, щоб зробити її сумісною з європейською екосистемою цифрової ідентифікації.
Цифровізація як складова стійкості держави
Повномасштабна війна показала, що цифровізація стала однієї з основ безперервної роботи держави.
Мільйони українців були змушені залишити свої домівки, а частина людей втратила фізичні документи. Завдяки Дії вони могли підтвердити особу, отримувати послуги й продовжувати взаємодіяти з державою незалежно від місця перебування.
Водночас державна цифрова інфраструктура постійно залишається ціллю кібератак. Попри це, за роки повномасштабної війни в Дії не було зафіксовано жодного такого випадку. Команда постійно посилює захист, зокрема процес первинної активації цифрової ідентифікації. Для нього необхідно використати фізичний документ із чипом, зчитати його через NFC та пройти біометричну перевірку з підтвердженням присутності людини.
Цифрові документи також допомагають зменшити ризики шахрайства. Установам та компаніям не потрібно покладатися на паперові або скановані копії документів, які можуть бути викрадені чи підроблені. Натомість вони отримують актуальні дані безпосередньо з Дії у момент взаємодії з людиною. Схожий принцип закладений і в європейській екосистемі цифрових гаманців.
Навіщо Україні EUDI Wallet
EUDI Wallet – це європейська екосистема цифрових гаманців, яка дасть людям змогу підтверджувати свою особу, використовувати цифрові документи та отримувати послуги в країнах ЄС.
Наразі Україна не може повноцінно приєднатися до цієї екосистеми, адже відповідне регулювання поширюється на держави-члени ЄС. Водночас як країна-кандидат Україна вже гармонізує свої рішення з вимогами оновленого регламенту eIDAS 2.0, бере участь у європейських ініціативах і тестує сумісність власних систем.
Приєднання України до EUDI Wallet матиме практичну користь для обох сторін. Понад 4 мільйони українців зараз перебувають у країнах ЄС під тимчасовим захистом. Вони можуть дистанційно користуватися українськими послугами через Дію, але для отримання допомоги, працевлаштування, навчання чи інших послуг у країнах перебування їм потрібно підтверджувати особу та надавати документи місцевим установам.
Сумісність української цифрової ідентифікації з європейською дасть змогу спростити ці процеси. Вона також допоможе зменшити адміністративне навантаження на державні установи країн ЄС і полегшить взаємодію з українцями для банків та бізнесу.
Паралельно Україна працює над приєднанням до Once-Only Technical System. Ця система має забезпечити транскордонний обмін офіційними даними між державними органами за згодою людини, щоб їй не доводилося повторно подавати інформацію, яка вже є в державних реєстрах.
Європейський цифровий гаманець стане частиною Дії
Україна вирішила не створювати окремий застосунок для EUDI Wallet. Європейський режим планують інтегрувати безпосередньо в Дію, щоб у майбутньому понад 24 мільйони її користувачів могли активувати цифровий гаманець та взаємодіяти з європейськими сервісами.
Технічно створити новий застосунок із нуля було б простіше. Однак інтеграція в уже наявну систему дасть змогу зберегти звичний для українців спосіб взаємодії з цифровими документами.
Під час активації європейського режиму користувач має підтвердити особу за допомогою фізичного документа: зчитати машинозчитувану зону та чип через NFC, пройти біометричну перевірку і створити PIN-код. Після цього в застосунку можна буде перемикатися між українським та європейським режимами.
На першому етапі в європейському гаманці планують зробити доступними цифрові ідентифікаційні дані та водійське посвідчення. Надалі до них мають додатися витяг про місце проживання, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та інші документи. Також користувачі зможуть безоплатно отримувати кваліфіковані електронні сертифікати для особистого використання.
Прототип гаманця вже тестували в межах європейського пілотного проєкту POTENTIAL. Зараз робота триває у консорціумі APTITUDE та під час спеціалізованих тестувань Європейської комісії.
Нові можливості для бізнесу
Окремий напрям роботи – Дія.Підпис для бізнесу. Дія зможе отримувати з державних реєстрів інформацію про повноваження людини представляти компанію. Користувач обиратиме потрібну юридичну особу, підтверджуватиме запит власним кваліфікованим електронним підписом та після оплати отримуватиме окремий сертифікат для роботи від імені компанії.
Цю функцію ще не запустили для користувачів, однак українська команда вже завершує підготовку до її впровадження.
Важливим кроком для бізнесу також має стати взаємне визнання електронних підписів. Уже майже чотири роки Україна бере участь у пілотній ініціативі ЄС щодо довірчих послуг третіх країн. Завдяки цьому європейські компанії можуть приймати українські кваліфіковані електронні підписи як удосконалені.
Наступна ціль України – отримати визнання українських кваліфікованих електронних підписів як кваліфікованих у ЄС. Це спростить транскордонну взаємодію та відкриє нові можливості для українського і європейського бізнесу.
ID.GOV.UA об’єднає учасників екосистеми
Частиною майбутньої інфраструктури стане портал ID.GOV.UA, який уже об’єднує доступні в Україні засоби електронної ідентифікації. Він також має працювати як єдиний хаб для реєстрації державних установ, компаній та інших організацій, які використовуватимуть цифровий гаманець для надання послуг.
Реєстрація відбуватиметься онлайн, а дані про організації та їхні повноваження перевірятимуться через державні реєстри. Обмін інформацією забезпечуватиме система Трембіта. Саме децентралізована архітектура системи стала основою української цифрової інфраструктури та допомагає зберігати її стійкість під час війни. Це також один із результатів тривалого цифрового партнерства України та Естонії.
Наступний етап — сертифікація та взаємне визнання
Україна вже тестувала національну систему електронної ідентифікації, працює над Once-Only Technical System і бере участь у випробуваннях прототипів EUDI Wallet.
Одним із найскладніших наступних етапів стане сертифікація українського цифрового гаманця. Оскільки Україна поки не є членом ЄС, вона не може самостійно акредитувати орган, який проводитиме таку оцінку. Тому українська команда планує залучити сертифікаційні органи та відповідні схеми Європейського Союзу.
Участь у спільних пілотах і тестуваннях дає Україні змогу не просто адаптувати європейські вимоги на папері, а перевіряти власні рішення разом із командами ЄС. Це допомагає вже зараз готувати цифрову інфраструктуру до майбутнього приєднання.
Попри повномасштабну війну, постійні атаки та щоденні ризики, українські фахівці продовжують розвивати цифрові сервіси й працювати над європейською інтеграцією.
Наступне завдання – забезпечити взаємне визнання цифрової ідентифікації та електронних підписів, щоб українці й бізнес могли так само просто взаємодіяти з послугами у ЄС, як сьогодні користуються ними в Україні.