eGA підтримує Україну на шляху до єдиного цифрового ринку ЄС: ключові результати засідання координаційної групи SDG
За підтримки Академії електронного управління українська делегація взяла участь у засіданні координаційної групи Єдиного цифрового шлюзу (Single Digital Gateway, SDG), яке відбулося в Лісабоні. Це ключова європейська платформа для обговорення інтеграції національних цифрових систем та спрощення доступу громадян до публічних послуг у країнах ЄС.
Європейська Комісія запросила українську сторону долучитися до роботи експертної групи Єдиного цифрового шлюзу у статусі спостерігачів. Це дає можливість Україні підготувати свої цифрові системи та інфраструктуру для повноцінної інтеграції в єдине європейське інформаційне середовище електронних публічних послуг.
Під час засідання координаційної групи SDG обговорили, як забезпечити українцям можливість отримувати послуги в країнах ЄС швидко та без зайвої бюрократії. Зокрема, доступ до освіти, працевлаштування, соціального захисту та бізнес-процедур.
Серед ключових тем – сумісність українських цифрових систем із європейськими стандартами та регламентами, гармонізація українського законодавства з European Interoperability Act, захист персональних даних відповідно до правил GDPR та підготовка до впровадження Once-Only Technical System (OOTS), яка дозволить автоматизований транскордонний обмін даними між державами.
Старший експерт Академії електронного управління, Координатор напряму розвитку цифрової євроінтеграції проєкту DT4UA, Олег Бурба зазначив, що Україна вже успішно розвиває технічну готовність до інтеграції з європейськими системами.
Він розповів про запуск макета національного сегмента OOTS, який стане основою для транскордонного обміну даними, розгортання та тестування eIDAS-вузла для інтеграції української системи електронної ідентифікації з європейською, а також про українські електронні підписи, які вже визнаються в ЄС: 32 кваліфіковані провайдери довірчих послуг працюють за європейськими стандартами, 8 із них включені до Європейського довірчого списку.
Завдяки цим рішенням українці зможуть швидко отримувати онлайн-доступ до інформації та послуг, пов’язаних із працевлаштуванням, освітою, соціальним захистом і веденням бізнесу, у будь-якій країні ЄС. Для європейських держав це означає менше бюрократії, скорочення паперових документів та швидший обмін даними між установами.
Засідання у Лісабоні підтвердило, що українські цифрові сервіси готові працювати за європейськими стандартами та забезпечувати зручні державні послуги за межами України. Інтеграція з ЄС не лише спрощує життя українців за кордоном, а й зміцнює європейський цифровий простір.
