Попри війну: як працює команда eGA в Україні
Повітряні тривоги, безсонні ночі та перебої в роботі транспорту стали звичними для команди eGA в Україні. Попри війну та посилення російських атак, її фахівці продовжують працювати та знаходять способи реалізовувати проєкти.
Інна Ткаченко живе у Броварах, місті неподалік Києва, на лівому березі Дніпра. Вона працює експерткою eGA у проєкті «Продовження підтримки ЄС у сфері кібербезпеки» (EU4CyberUA).
Останніми тижнями російські ракетні та дронові атаки на Київ і Бровари значно посилилися. Вибухи лунають і вдень, і вночі, а загроза нових ударів стала постійною частиною життя місцевих мешканців.
«Емоційно це дуже важко. Постійні повітряні тривоги, відчуття, що ти ніде не можеш бути в безпеці, – усе це виснажує, навіть коли намагаєшся не думати про загрозу, – розповідає Інна. – До цього додається фізична втома. Коли вночі раз у раз прокидаєшся від вибухів або сигналів повітряної тривоги, нормально виспатися просто неможливо. Але вранці все одно потрібно зосереджуватися, ухвалювати рішення та виконувати свою роботу».
Коли навіть звичайні справи стають викликом
У Києві повітряні тривоги часом тривають до 20 годин на добу. Через загрозу обстрілів супермаркети, поштові відділення та банки змушені тимчасово зачинятися. За таких умов навіть звичайні побутові справи складно планувати.
Особливо непросто тим, хто живе на лівому березі Дніпра або в передмісті. Під час тривог зупиняється громадський транспорт, припиняється рух метро між берегами, а удари по дорогах і мостах ще більше ускладнюють пересування.
«Ніколи не знаєш, чи вдасться дістатися на роботу, потрапити на зустріч або просто зробити те, що запланувала, – розповідає Інна. – А ще є страх. Щоразу, коли їдеш через міст, розумієш, що будь-якої миті над головою може пролетіти ракета чи дрон або зовсім поруч пролунає вибух».
Автомобіль, знищений вибухом на одній із центральних вулиць Києва.
Робота в умовах постійної загрози
Війна змінила й те, як команда eGA планує та проводить заходи в Україні. Тепер під час підготовки будь-якої події, від робочої зустрічі до великої конференції, насамперед потрібно подбати про безпеку учасників.
«Сьогодні організація масштабних заходів починається з питань безпеки, – розповідає Дмитро Савранчук, заступник керівника проєкту EU4CyberUA в eGA. – Наприклад, нещодавно ми провели CISO Forum, який зібрав близько 200 учасників. Одним із найскладніших завдань було знайти приміщення з укриттям, де за необхідності могли б розміститися всі присутні. Іноді нам доводиться скасовувати заходи або скорочувати їхній масштаб, адже безпека колег, партнерів та учасників для нас завжди на першому місці».
Повітряні тривоги переривають робочі зустрічі, змушують скасовувати поїздки та переносити заплановані події. Обладнання й матеріали можуть бути пошкоджені під час обстрілів. Тож команді доводиться постійно коригувати плани й бути готовою до непередбачуваних обставин.
Будівля в Києві поруч із місцем проведення одного із заходів проєкту EU4CyberUA.
Надія на звичайне життя
Попри всі труднощі, команда eGA в Україні продовжує працювати з партнерами та реалізовувати проєкти. Але за цією роботою стоять люди, які, як і мільйони інших українців, щодня хвилюються за себе та близьких, не висипаються через обстріли й не знають, що принесе наступний день.
Інна каже, що сили рухатися далі їй дає віра в перемогу та надія на повернення до мирного життя.
«Найбільше мені допомагає віра. У нашу перемогу, у людей, які щодня захищають нашу країну, і в те, що колись усе це залишиться позаду, – говорить вона. – Я хочу дожити до дня, коли ми зможемо просто жити. Не здригатися від кожного вибуху, не рахувати години повітряних тривог, не думати, чи безпечно їхати через міст. Коли можна буде просто зустрітися з друзями за кавою і не починати розмову зі звичного для всіх нас запитання: «Як минула ніч?».
