Подкаст 🎧 та блог з України: Цифрові сервіси продовжують працювати, незважаючи на війну
Можливо, одним із найсильніших проявів опору є також забезпечення того, щоб те, що має працювати у звичайний час, працювало і за виняткових обставин. Звичайно, це евфемізм, який стосується того, що переживає Україна, коли на її території перебувають російські війська.
У цьому епізоді подкасту “Цифровий уряд” ми спілкуємося з нашою командою в Україні, зокрема з Юрієм Копитіним, керівником напрямку кібербезпеки проєкту EU4DigitalUA. Яка там ситуація, чи всі сервіси працюють і які розробки все ще тривають, незважаючи на війну – знайдіть відповіді на ці (та інші) питання в нашому чаті з ним.
Працюємо 18 годин на добу, щоб захистити цифровий уряд
Багато хто з нас стежить за новинами і різною мірою відчуває на собі вплив того, що відбувається в Україні. Але війна, що розпочалася, не зупинила потребу українських громадян користуватися державними послугами. Навіть більше, в умовах надзвичайної ситуації цифровізація та незалежність від місцезнаходження в багатьох випадках можуть мати вирішальне значення для того, щоб допомогти українцям отримати доступ до того, що їм потрібно.
“У перший день війни ми не знали, що саме нам потрібно робити, – сказав Юрій Копитін. Але це відчуття було недовгим. “Потім ми почали активно працювати і отримали багато нових завдань від державних органів. Зараз ми працюємо по 18 годин на добу, щодня, без вихідних, виконуючи традиційні завдання згідно з планом проекту. Разом з тим, український уряд також хотів, щоб ми займалися іншими речами, такими як захист державних реєстрів та даних”, – пояснює Копитін.
Не дивно, що нинішня ситуація сильно вплинула на режим сну. “Ми можемо спати дві-три години на добу. Коли ми були в Києві, це і так було дуже важко, тому що вночі чути багато вертольотів, літаків, навіть ракет. Можна намагатися заснути, але насправді це не вдається”, – розповідає Копитін. “Поточні завдання також потрібно виконувати максимально швидко, особливо якщо ми говоримо про перенесення даних з державних реєстрів. Або про розробку змін до законодавства, які потрібно швидко впроваджувати. Цим ми займаємося вночі”, – розповідає Копитін.
Війна не вплинула на плани трансформації
Отже, цифрові сервіси працювали майже весь цей час, незважаючи на військове вторгнення. Юрій також є одним з головних архітекторів платформи обміну даними “Трембіта”, яка забезпечує обмін інформацією між організаціями в країні. “Лише на дуже короткі проміжки часу органи влади не могли користуватися деякими сервісами. Але це сталося буквально в перший-другий день війни. Люди можуть користуватися послугами і ефективно ними користуються, особливо довідками про COVID, які генеруються з національного реєстру охорони здоров’я”, – пояснює Копитін.
Ще однією ознакою в цьому напрямку є той факт, що плани України щодо цифрової трансформації не зазнали особливого впливу конфлікту. Так, Копитін і команда працюють над “Трембітою 2.0” – оновленням існуючої системи. “Я думаю, що Україну в цьому сенсі ніщо не зупинить. Є великі плани щодо цифрової трансформації на найближчі три-п’ять років. Планується також створення великої кількості нових послуг. У нинішній ситуації деякі завдання змінилися, щоб адаптуватися до умов війни, наприклад, створення деяких необхідних додатків і спеціальних оновлень”.
Щодо “Трембіти 2.0”, то робота зосереджена на “розробці модуля захисту персональних даних (як, наприклад, в Естонії). У нас є невеликі затримки, але в цілому все буде реалізовано вчасно. Трембіта 2.0 буде швидшою і дасть змогу краще обмінюватися даними”, – підкреслює Копитін.
Кібернавчання – це корисно, але інша справа – реальний досвід
Юрій Копитін також відповідав за кібернавчання до початку конфлікту. На його думку, такі навчання допомогли українській владі підготуватися і зупинити різні види атак. “Вони були дуже корисними. Але кожна реальна ситуація дійсно генерує новий, реальний досвід. Ми повинні шукати найкращі рішення, щоб зупинити, наприклад, DDoS-атаки з Росії на українські сайти органів державної влади. Ці рішення треба знаходити швидко, і, звісно, немає часу на їхній аналіз та вибір”, – каже Копитін.
До вторгнення: “Ми бачили багато кібератак. Але основна проблема зараз – це спроби створення фейкових каналів комунікації, в яких йдуть розмови про капітуляцію України або якась інша неправдива інформація. Ми намагаємося перекрити ці канали, щоб заспокоїти громадян”, – підсумовує Копитін.
Український досвід у цьому сенсі показує, як перехід у цифрову площину – наскільки це можливо – дає змогу державному сектору продовжувати працювати навіть у найгірших ситуаціях. Страховка, якщо так можна сказати, в екстремальних і несприятливих обставинах.
Зробіть свій внесок у підтримку українців у боротьбі за демократію в Європі та свободу України!
Міжнародний Червоний Хрест, https://www.icrc.org/en
Лікарі без кордонів, http://www.doctorswithoutborders.org/
Спасти дітей, https://www.savethechildren.net/
Спільна допомога Україні, http://www.unitedhelpukraine.org/
Україна кличе, https://www.ukrainaheaks.ee/ (в Естонії)