В Україні електронне управління та демократія – це дві сторони однієї медалі
| Проект відповідає наступним Цілям сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй:
5 – 8 – 9 – 10 – 11 – 16 – 17 |
Здається, існує загальний консенсус щодо необхідності для урядів йти в ногу з цифровою трансформацією. Це один із позитивних зовнішніх чинників, спричинених життям в епоху інформаційного суспільства. Очікування громадян щодо ефективного надання послуг зростають, і органи державної влади повинні відповісти на цей виклик.
На порозі Європейського Союзу, вже кілька років поспіль, Україна зробила електронне управління та демократію двома неподільними синонімами. За допомогою Естонії, представленої Академією електронного управління (e-Governance Academy, eGA), та інших країн-членів ЄС, адміністративна структура країни зараз розквітає пілотними проектами, реорганізаціями та багатообіцяючими рівнями цифрової зрілості.
Марі Педак, керівник команди EGOV4UKRAINE з впровадження Програми “U-LEAD з Європою”, розповідає нам про те, що вже зроблено, та про переваги, які ці зусилля принесуть українським державним установам та громадянам.
Команда EGOV4UKRAINE, Марі Педак четверта зліва
Будь-яка серйозна спроба створити цифрову державу починається з важливої передумови – політичної волі, щоб надихнути на прагнення до розподілених благ. У цьому відношенні Академія електронного урядування підтримує прагнення України до розвитку електронного урядування з 2012 року, підвищуючи інституційну спроможність Державного агентства з питань електронного урядування (тепер Міністерство цифрової трансформації, з вересня 2019 року). Саме в цьому сприятливому середовищі зробила свої перші кроки Програма Європейського Союзу “U-LEAD з Європою“, проєкт підтримки якої – EGOV4UKRAINE – є ІКТ-орієнтованим проєктом.
“U-LEAD з Європою” – це ініціатива Зовнішньої діяльності ЄС, яка розрахована на чотири роки та має загальний обсяг фінансування 102 млн євро. Програму міжнародного співробітництва підтримують державні зацікавлені сторони з Данії, Естонії, Німеччини, Польщі, Швеції та Естонії. У цьому контексті Академія електронного урядування опікується планом дій EGOV4UKRAINE. З фінансуванням понад 9 млн євро у країні з населенням понад 40 млн осіб, цей проект підтримки є найамбітнішим на сьогоднішній день для eGA.
Основна мета Програми “U-LEAD з Європою” – активно сприяти реалізації плану України щодо більш децентралізованого багаторівневого врядування. Лише кілька місяців тому Михайло Федоров, Віце-прем’єр-міністр та Міністр цифрової трансформації України, підтвердив рішучість країни досягти цих цілей.
“Нам все ще потрібно розширювати цифрову культуру наших державних службовців і громадян”.
Михайло Федоров
“Нам все ще потрібно підвищувати цифрову культуру наших державних службовців та громадян, а також досягти повної співпраці між державними та місцевими органами влади у впровадженні електронного урядування. Але з огляду на підтримку як представників уряду, так і міжнародних партнерів, ми впевнені, що впораємося з цим завданням“, – сказав Федоров.
Ключову роль у цьому відіграє впровадження добре продуманої цифрової інфраструктури, яка підвищує прозорість, підзвітність, оперативність реагування на потреби населення.
Для цього eGA взяла на себе реалізацію двох ключових компонентів будь-якого ефективного державного управління. По-перше, платформа обміну даними “Трембіта” забезпечує інтероперабельність між державними установами та реєстрами. По-друге, створення інформаційної системи “Вулик” дозволяє місцевим центрам надання адміністративних послуг (ЦНАП) вдесятеро підвищити ефективність надання державних послуг громадянам.
Наразі до “Трембіти” підключено 16 державних адміністративних органів, два з яких вже беруть участь в обміні даними. Що стосується системи “Вулик”, то на сьогодні її успішно впроваджено у 26 ЦНАПах, але наступного року планується розгорнути її у понад 400 ЦНАПах.
Процес, звісно, не був легкою прогулянкою. “Ми повинні були забезпечити такий рівень сумісності між процесами організації, який би забезпечив міжвідомчу електронну взаємодію. Але інтероперабельність може бути досягнута лише завдяки скоординованим зусиллям різних суб’єктів – керівників, які обробляють інформацію, юристів, які вирішують регуляторні питання, технічних експертів, які розробляють правильні рішення”, – застерігає Марі Педак.
Назва “Трембіта” походить від національного музичного інструменту, який використовувався для того, щоб збирати людей разом.
Трембіта, дійсно, дає уніфіковану відповідь на ці проблеми. Розроблена естонською компанією Cybernetica на основі технології UXP, “Трембіта” є вдосконаленою версією естонського X-Road. Урядові організації та бази даних можуть спілкуватися там за однаковими правилами, обмінюватися даними та інформацією у справді інтероперабельному та безпечному середовищі.
Завдяки цим двом рішенням Україна ще на крок наблизилася до наступної історії успіху в галузі електронного урядування.
Другою необхідністю була автоматизація діяльності місцевих ЦНАПів. Багато в чому ці офіси є форпостами держави на території, від великих міст до маленьких сіл. Вони є обличчям влади в меншому масштабі, точкою взаємодії між державою та громадянином для надання публічних послуг. “Інформаційна система “Вулик” була розгорнута саме з цією метою, кардинально спростивши та автоматизувавши основні процеси надання послуг у ЦНАПах”, – розповідає Педак.
Слова надії та натхнення нещодавно пролунали з вуст президента Естонії Керсті Кальюлайд. “Я бачу тут історію майбутнього України: це була країна, яка вірила в права людини та демократичні цінності, в той час як всі інші сумнівалися, що ви досягнете успіху”, – сказала вона у вересні в Києві. А цифрове врядування може мати сильний посилюючий вплив на стан демократії в країні.
Однією з найцікавіших обов’язків, що випливають зі зрілих демократичних цінностей, є підзвітність. “Там, де є цифрові рішення, немає “чорних ходів” і значно менше місця для корупції. Прозорість, яку забезпечують “Трембіта” та “Вулик”, безпосередньо впливає на соціальну довіру громадян до державних інституцій, – пояснює Педак.
“” Керувати слід даними, а не людьми, і саме це забезпечують наші два продукти “”.
Марі Педак
“Не можна не відзначити і кращу роботу державних адміністрацій з точки зору надання громадянам різноманітних послуг. Адже це одна з основних функцій демократичної держави – ефективно служити своїм громадянам. Керувати слід даними, а не людьми, і саме це забезпечують наші два продукти. Поки що зроблено чимало, але нас надихає рішучість, яку демонструють українці, перетворюючи цифрову трансформацію на реальність. Україна має всі можливості для того, щоб це сталося“, – підсумовує Педак.
Український уряд побачив в електронному урядуванні цінний ресурс. Так, шляхом збільшення адміністративних можливостей у наданні послуг, але також і як інструмент для зміцнення демократії та відносин між державою і громадянами. Виходячи з досвіду Естонії та інших країн, ми можемо лише підтвердити – це, безумовно, правильний шлях.
